Інформація

17.02.2022

Несправедливо звинувачують - як протидіяти наклепу

Із електронного звернення до системи БПД: «Про мене розпускають брудні чутки у соцмережі Фейсбук: звинувачують у тому, що я не робив (гвалтування). Мої особисті дані та фото взяті з соцмереж. Що робити, аби покарати за поклеп та заподіяння шкоди?»

Відповідає головний юрист Біловодського бюро безоплатної правової допомоги Віталій Зайцев.

За Конституцією кожному гарантується право на свободу думки і слова та на вільне вираження своїх поглядів та переконань. Однак за посягання на права і свободи інших передбачена відповідальність перед Законом, бо право на свободу думки і слова не поширюється на розповсюдження недостовірної інформації, яка ганьбить честь, гідність і ділову репутацію іншої особи. Кожному гарантується право у судовому порядку спростувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім’ї та вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням і поширенням такої недостовірної інформації. Особа, чию честь та гідність порушено, має право на відповідь та спростування наклепу.

Суд має розглядати подібні справи у випадку, якщо недостовірну інформацію, що стосується позивача, було доведено до відома хоча б одної особи будь-яким способом, і таким чином було порушено особисті немайнові права. Враховуючи це, для захисту прав у цьому випадку потрібно звернутись до суду. Це можна зробити у тому числі, звернувшись за безоплатною правовою допомогою до системи БПД: кваліфікований юрист порадить, як краще написати позов до суду, а якщо ви відноситесь до пільгової категорії громадян, що мають право на безоплатне представництво в суді, то самостійно буде захищати ваші інтереси.

Найближче бюро безоплатної правової допомоги знаходиться у смт Мілове, вул. Миру, 37 (2-й поверх) тел. (06465) 2-29-49.

_________________________________________________________________________

Якщо поліцейський не правий

Інспектор поліції зупинив водія скутеру та наклав на нього штраф 3400 грн. за керування без водійських прав. Здавалося б, що тут такого? Але, як то кажуть, є нюанс.

Чоловік, якого зупинили, стверджував, що він не їхав, а котив пішки свій несправний мопед по узбіччі до ремонтної майстерні. Невдовзі він був зупинений інспектором поліції, який, не надавши ні своїх документів, ані повідомивши причини зупинки, став вимагати права на керування відповідної категорії та права на власність, а потім затримав «правопорушника» на годину для складання постанови про правопорушення. При цьому затриманому не було надано час для підготовки звернення за правовою допомогою та не було роз’яснено права – ні до складання протоколу, ні після накладання адмін. стягнення. Інспектор також не повідомив затриманого, чи вівся відеозапис зупинки, а на прохання зафіксувати заперечення до протоколу, відмовив. До постанови не було додано посилання на докази, з якими затриманого і не ознайомлювали.

Затриманий був переселенцем, тому мав право на безоплатну правову допомогу, за якою і звернувся до Міловського місцевого центру: надав підтверджуючі документи, і далі просто чекав, поки юрист місцевого центру відстоював його інтереси.

Головний юрист Міловського бюро Сергій Бабанін підготував позов до суду про скасування постанови, а Міловський районний суд розглянув обставини справи.

Відповідач – інспектор поліції – надав до суду відзив, у якому стверджував, що водій не тільки не надав документів (і це було зафіксовано на нагрудну відеокамеру), а ще і порушив правила, бо  їхав без шолому. Крім того, водію було роз’яснено його права і порядок оскарження, а заперечень і клопотань про перенесення розгляду справи (для отримання правової допомоги) від нього не було.  До відзиву інспектор додав відеозапис.

Але в матеріалах справи, які розглядав Міловський районний суд, взагалі не було відомостей про застосування відеотехніки! Відеодиск із записом був, але інших обов’язкових відміток (зокрема – про засіб відеозапису)  у постанові про правопорушення не було – такий запис не може вважатись доказом по справі. Отже, немає чим довести, що затриманий саме їхав, а не вів свій скутер, тому й факт правопорушення виявляється під сумнівом, а за Конституцією всі сумніви щодо вини особи тлумачаться на її користь. Виходячи з цього, Міловський районний суд скасував штраф, а судовий збір було стягнуто з управління національної поліції.

Якщо Ви вважаєте свої права порушеними, звертайтесь за безоплатною правовою допомогою. Докладніше про неї можна дізнатись тут: https://linktr.ee/legalaid.gov.ua, чи відразу телефонувати до Міловського: (06465) 2-29-49 або Біловодського бюро: (06466) 9-12-78.

Посилання на справу у реєстрі судових рішень: https://reyestr.court.gov.ua/Review/101787451 (справа № 418/4316/21)

21.01.2022

У нас запитали: «які дні ми святкуватимемо наступного року? Як оплачуватиметься робота в ці дні?»

Роз’яснює юрист Біловодського бюро безоплатної правової допомоги Віталій Зайцев:

На даний час Законом в Україні встановлено певний перелік святкових та неробочих днів:

• 1 січня – Новий рік;
• 7 січня і 25 грудня – Різдво Христове;
• 8 березня – Міжнародний жіночий день;
• 1 травня – День праці;
• 9 травня – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги);
• 28 червня – День Конституції України;
• 24 серпня – День незалежності України;

• 14 жовтня – День захисників і захисниць України;
• один день (неділя) – Пасха (Великдень);
• один день (неділя) – Трійця.

За поданням релігійних громад інших (неправославних) конфесій, зареєстрованих в Україні, керівництво підприємств, установ, організацій надає особам, які сповідують відповідні релігії, до трьох днів відпочинку протягом року для святкування їх великих свят з відпрацюванням за ці дні.

При визначенні тривалості щорічних відпусток або додаткових відпусток святкові та неробочі дні не враховують, а всі вихідні дні, незалежно від режиму та графіку роботи, включають до розрахунку календарних днів цих відпусток.

Також існує поняття неробочий день – день, в який працівник не зобов’язаний працювати без попередньої згоди з керівництвом установи, організації або підприємства. До неробочих днів відносяться усі офіційні свята, а також великі свята інших (не православних) релігійних конфесій зареєстрованих в Україні.

Тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не менш як сорок дві години.

Які ж дні є святковими або неробочими?

            Святкові або неробочі дні встановлюються виключно законодавством України. Якщо святковий або неробочий день, збігається з вихідним днем, то вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого дня. Ця норма закріплена в ч.3 ст. 67 КЗпПУ.

Залучення працівників до роботи у вихідні та неробочі дні

У відповідності до ст. 71 КЗпПУ робота у вихідні дні забороняється. Але існують окремі випадки, коли залучення окремих працівників до роботи у ці дні допускається. Відбувається це лише з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства, установи, організації і лише у виняткових випадках, що визначаються законодавством і в частині другій цієї статті.

Залучення працівників до роботи у вихідні дозволяється виключно у наступних випадках:

• для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій і негайного усунення їх наслідків;
• для відвернення нещасних випадків, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, загибелі або псування майна;
•  для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у дальшому нормальна робота підприємства, установи, організації в цілому або їх окремих підрозділів;
•  для виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення;

Залучення працівників для роботи у вихідні дні провадиться обов’язково за письмовим наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу, у якому обов’язково зазначається вид компенсації за виконувану роботу. У наказі також зазначають працівника (працівників), бригади, ділянки, відділи тощо, які працюватимуть у вихідні або неробочі дні. Зазначу, що якщо роботу працівника у святковий або неробочій день визначено графіком змінності, то окремого наказу щодо залучення працівника до роботи в цей день не потрібно.

Оплата праці за роботу в святкові та неробочі дні

Робота, виконувана працівником у вихідний день, може компенсуватися за згодою сторін у грошовій формі у подвійному розмірі, або наданням працівнику іншого дня відпочинку. Тому, якщо працівник працював у свій вихідний день, у нього є вибір, або взяти відгул або отримати оплату праці в подвійному розмірі. Оплата праці за роботу у вихідний день обчислюється за правилами, визначеними в ст. 107 КЗпПУ, як і робота у святкові або неробочі дні, а саме:

• відрядникам – за подвійними відрядними розцінками;
• працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, – у розмірі подвійної годинної або денної ставки;
• працівникам, які одержують місячний оклад, – у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму.

У разі, якщо залучення до роботи працівників у вихідні дні, які є загальними вихідними днями (субота та неділя) або визначені графіком роботи, та за згодою сторін працівником обрано компенсацію іншим днем відпочинку, то робота у вихідний день оплачується в одинарному розмірі, а відгул не оплачується.

Якщо виникають додаткові питання, звертайтесь за роз’ясненням до Міловського, Біловодського чи Станично-Луганського бюро правової допомоги.
Це оперативно та зручно. Телефони бюро для звернень:
(06465) 2-29-49, (06466) 9-12-78 та (06472) 2-14-54.
Загальна безкоштовна «гаряча» лінія системи #БПД – 0 800 213 103. 
Докладніше про систему безоплатної правової допомоги можна дізнатись тут: https://linktr.ee/legalaid.gov.ua

______________________________________________________________________________________________

Звільнили, та не доплатили - учасник АТО судиться

Справи про стягнення заборгованості по заробітній платі є звичайними у практиці місцевого центру, зокрема це справи військовослужбовців, з якими не розрахувались при звільненні. Невідомо, на що сподіваються у таких випадках відповідні підрозділи військових частин, коли не доплачують службовцям, але не всі звільнені миряться з таким.

Службовець (зі статусом учасника бойових дій), звільнений за досягненням віку перебування на військовій службі, не отримав компенсацію за невикористану додаткову соціальну відпустку загалом 42 дні. Через кілька років він узнав, що так не повинно бути, та звернувся до місцевого центру, і досвідчена юристка центру Оксана Чумак склала позовну заяву про повний розрахунок (компенсацію відпусток за кілька років, індексації, середній заробіток за час затримки у два з половиною роки, та – за окремою вимогою позивача – стягнення моральної шкоди).
Сума позову «набігла» понад 400 тисяч!

Не дивно, що представник військової частини заперечував проти такої велетенської суми! Окремим протестом було визнання моральної шкоди, бо звільнений ніяк не обґрунтував розрахунок своїх моральних страждань. І взагалі-то, стверджував відповідач, якщо службовець не звертався за часи служби з рапортом про надання відпустки, то і право на компенсацію втратив.

Але Луганський окружний адміністративний суд, що розглядав справу, з ним не погодився: норма Закону (№2011-ХІІ ст. 10(1), п. 14 абз. 3), не є правом роботодавця щось нараховувати, чи ні, а навпаки, вона є обов’язком – нарахувати й сплатити. Тому до сплати безперечно належить вся сума заборгованості з індексацією (а це становить приблизно 80 тис. грн).

Керуючись правовою позицією Верховного Суду в аналогічній справі 825/325/16, суд вирішив, що вимагати компенсацію за всі два з половиною роки, що пройшли після звільнення, розміром більше, ніж заборгованість на день звільнення не є справедливим та співмірним. До того ж, стягнення коштів передбачалося з бюджетної організації, тому затребувану суму за цей період суд зменшив до 13 тис. грн., а у частині компенсування моральної шкоди позивач і насправді не надав доказів в обґрунтування своїх моральних страждань, тому цю вимогу суд вирішив залишити без задоволення.

(справа у Реєстрі судових рішень:  https://reyestr.court.gov.ua/Review/101599670)

***

Для вирішення спірних правових ситуацій та питань радимо звертатись до системи безоплатної правової допомоги. «Гаряча» лінія системи #БПД – 0 800 213 103.
Дізнайтеся більше про безоплатну правову допомогу – https://linktr.ee/legalaid.gov.ua,  
чи одразу телефонуйте до Міловського місцевого центру: (06465) 2-29-49.

14.01.2022

За минулий рік юристи Міловського місцевого центру прийняли 2074 звернення від громадян. Для надання безоплатної вторинної правової допомоги (кілька сотен справ) кожному клієнту призначався юрист від місцевого центру, або адвокат, які безоплатно для клієнта (за рахунок держави) відстоювали його інтереси в суді.

Більшість справ наших клієнтів відносилась до цивільного права та цивільного процесу, сімейного, спадкового, пенсійного права та питань соціального забезпечення (сумарно 80%).

Більшість наших клієнтів була передпенсійного та пенсійного віку та відносилась до внутрішньо переміщених осіб; дещо менше були з категорії малозабезпечених та ветеранів і учасників АТО/ООС.

На рахунку наших юристів і адвокатів – багаторічний досвід та сотні успішних судових справ, сотні задоволених клієнтів та значні суми зекономлених людських коштів. Виграні справи різного рівня — від рядових визначень факту народження чи смерті на непідконтрольній території до скасування несправедливо накладених багатотисячних штрафів та стягнення боргів; від аліментів до отримання десятків тисяч заборгованості заробітної плати.

Чисельні виступи та правопросвітницькі заходи наших фахівців на зустрічах з громадами сіл та трудовими колективами організацій було присвячено провідній темі 21-22 років – земельній реформі, земельному праву та безоплатному одержанню земельних ділянок від держави. Правопросвітницька діяльність Міловського місцевого центру охопила тисячі читачів; ми публікуємо найбільш популярні консультації у соцмережах, а наші кращі судові справи розміщуються на центральному сайті системи безоплатної правової допомоги у розділі «успішні справи» https://www.legalaid.gov.ua/publications/uspishni-spravy/

Нагадаємо, що безоплатна первинна правова допомога у вигляді консультацій надається всім бажаючим, а безоплатна вторинна правова допомога у вигляді послуг безоплатного адвоката (для представництва інтересів особи в суді та інше) можлива для певних незахищених категорій осіб, зазначених у статті 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу»  (насамперед, це – малозабезпечені, внутрішньо переміщені особи, діти та діти-сироти, особи з інвалідністю, учасники АТО/ООС, постраждалі від домашнього та ґендерно зумовленого насильства та інші).

На початок 2022 року Міловський місцевий центр працює за звичайним графіком. Цьому не перешкоджають карантинні обмеження, прийом ведеться як дистанційно, так і особисто – за попередньою домовленістю, або без неї.

Не зважаючи на ускладнене транспортне сполучення з віддаленими населеними пунктами у районах, юристи продовжують практику мобільних виїздів для проведення правопросвітництва та прийняття звернень від місцевих жителів для економії їх коштів та часу. Крім цього, кожен може звернутись за безоплатною правовою допомогою дистанційно, за телефоном або відео-зв’язком у будь-який зручний спосіб та робочий час.

Також працюють наші бюро у Біловодську і Станиці Луганській, та дистанційні пункти – вони розташовані в Марківській бібліотеці, Марківській ОТГ, Городищенській сільраді, Станично-Луганському УСЗН, Передільській сільраді та всіх районних секторах філій ДУ "Центр пробації" в усіх зазначених районах.

За правовою допомогою можна звертатись в робочі часи до:

— Міловського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що знаходиться в смт Мілове, вул. Миру, 37 (2-й поверх), тел. для консультацій: (06465) 2-14-54, 099 640 93 68 та 098 446 26 91 (також Viber);

— Біловодського бюро правової допомоги у смт Біловодськ, вул. Біловоди, 9, тел. (06466) 9-12-78;

— Станично-Луганського бюро правової допомоги: смт Станиця Луганська, вул. Центральна, 31, 2й поверх, тел.: (06472) 2-14-54.

Це безоплатно, оперативно та професійно.

______________________________________________________________________________________________

Кращі практики наших захисників у судових справах не обмежуються участю штатних юристів Міловського місцевого центру. Адвокати, що співпрацюють із системою безоплатної правової допомоги, теж підтверджують свій професійний рівень та виграють судові справи наших клієнтів. З нещодавнього – випадок зі службовцем-прикордонником: під час несення служби його  у патрулі зупинила перевірка та склала протокол про адміністративне правопорушення – недбале ставлення військовослужбовця до служби – за те, що патрульний, буцімто, мав при собі особистий мобільний телефон.

Військовослужбовці – учасники АТО відносяться до категорії, що має право скористатись безоплатною правовою допомогою (за рахунок держави). Тому прикордонник, що не погодився з протоколом, звернувся до Міловського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Інтереси позивача в суді представляв досвідчений адвокат Максим Оробцов, що вже багато років співпрацює з системою #БПД.

За переконанням адвоката, є суттєва різниця між правопорушенням, що сталося з необережності та таким, що вчинене з прямим умислом. Зібрані адвокатом матеріали свідчили: перевіряючий, який склав акт про адмінправопорушення, не надав ніяких доказів про наявність особистого мобільного телефону у прикордонника, хоча був зобов’язаний це зробити. Тобто, особа, що складала протокол, не навела не тільки свідоцтв зловмисності, а й не задокументувала доказів самої наявності телефону у прикордонника. І навіть те, що службовець визнав свою провину, не звільняє перевіряючого від обов’язку надавати належні докази.

За Конституцією України сумнів щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь, тому Міловський районний суд погодився з аргументами адвоката і вирішив закрити провадження відносно військовослужбовця у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Якщо Ви вважаєте свої права порушеними, звертайтесь за безоплатною правовою допомогою до фахівця місцевого центру – особисто, чи за номером (06465) 2-29-49. Це безоплатно, оперативно та професійно. Всі послуги юриста оплачує держава!

Посилання на справу у «Єдиному державному реєстрі судових рішень»: https://reyestr.court.gov.ua/Review/95602185

______________________________________________________________________________________________

Для захисту своїх прав інколи потрібно звернутися до суду. Але така перспектива може декому здаватись занадто складною та демотивувати настільки, що справа уявиться нездійсненною. Чи варто відмовлятись від відстоювання своїх прав? З яких конкретних кроків потрібно розпочинати, які умови та порядок такого звернення?

Суд захищає права і свободи людини і громадянина – про це йдеться у статті 55 Конституції України. Кожен має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Для звернення потрібно визначитись з кількома питаннями. Якщо коротко – це строки, підсудність, оформлення заяви та сплата судового збору. Розглянемо ці пункти докладніше.

- Строк  позовної давності – це максимальний строк, який може пройти з часу, коли особа довідалась (чи могла довідатись) про порушення своїх прав. Для цивільного процесу такий строк становить 3 роки, для звернень до адміністративного суду – півроку. Якщо ж строк позовної давності пропущено, то разом із позовною заявою потрібно подавати заяву про поновлення строків позовної давності, в якій вказуються вагомі причини пропуску вказаного строку.

- Підсудність – це до якого саме суду треба звертатись. Позови до фізичних осіб пред’являються за зареєстрованим місцем проживання або перебування, а до юридичних осіб – за їхнім місцезнаходженням, вказаним в Єдиному державному реєстрі. Якщо позов стосується нерухомого майна, то він, згідно з виключною підсудністю, пред’являється за місцем знаходження майна або його основної частини.

Позовна заява повинна подаватись у встановленій формі у письмовому вигляді, та повинна містити такі дані: 

• найменування суду;
• повне найменування або ім’я позивача та відповідача, їх місце проживання чи знаходження;
• ціна позову, якщо він підлягає грошовій оцінці;
• зміст позовних вимог;
• виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
• зазначення доказів та забезпечення доказів;
• орієнтовний розрахунок суми судових витрат, що поніс або очікує понести позивач;
• важлива умова: цей позов має бути єдиним, а не повтором до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих же підстав.

Позовна заява підписується позивачем із зазначенням дати подання. Разом із нею до суду надаються письмові докази обставин справи. Копії додатків, що подаються разом із заявою, повинні бути власноруч завірені, та їх має бути стільки, скільки у справі відповідачів плюс один екземпляр – для суду.

- Зазвичай позивач сплачує судовий збір. Необхідність цього та розмір визначається Законом України «Про судовий збір». Квитанцію про сплату слід додавати до позовної заяви. Від його сплати звільнюються особи, визначені у статті 5 вищевказаного Закону.

Додержатись правил подання позовної заяви вам допоможе досвідчений юрист системи безоплатної правової допомоги: у будь якому разі він надасть вичерпну консультацію з правового питання, а громадяни, що за Законом є суб’єктами права на безоплатну вторинну правову допомогу, можуть розраховувати на послуги юриста чи адвоката, який буде представляти їх інтереси в суді безоплатно, за рахунок держави – заявнику залишиться сплатити судовий збір. Щоб скористатись цією можливістю, зверніться:

- до найближчого місцевого центру чи бюро БПД (https://www.legalaid.gov.ua/tsentry), наприклад до Міловського місцевого центру (06465-2-29-49);

- на «гарячу лінію» системи безоплатної правової допомоги 0800 213 103;

- в чат месенжера https://t.me/LegalAidUkraineBot або https://www.legalaid.gov.ua/viber.html;

- до кабінету клієнта на сайті #БПД https://cabinet.legalaid.gov.ua#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid