Оформлення простою у воєнний час: підстави та оплата
Простій – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.
Простій не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). При цьому, законом не встановлено обмеження щодо можливості оплати в більшому розмірі.
За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток.
Факту запровадження воєнного стану в Україні недостатньо для оголошення простою, якщо підприємство може продовжувати нормально функціонувати.
Сьогодні простій оголошують через;
• знищення або пошкодження майна підприємства, важливих об’єктів інфраструктури (енергетичні та логістичні ресурси);
• розташування підприємства на тимчасово окупованих територіях або на територіях, де ведуться активні бойові дії тощо.
Міністерство соціальної політики рекомендує роботодавцям:
– видати наказ про оголошення простою (у ньому варто вказати період запровадження або обставину, з якою пов’язуватиметься припинення простою; перелічити працівників, на яких він поширюється; визначити розмір заробітної плати, яка виплачуватиметься працівникам, а також відповідальну особу за доведення до відома цього наказу іншим працівникам);
– оформити акт простою (зафіксувати причини, що зумовили зупинення роботи підприємства).
Якщо простій матиме цілодобовий характер, у наказі слід визначити необхідність присутності або відсутності працівника на роботі.
Детальніше: http://surl.li/hsjzb
