Державність – це устрій усього матеріального і духовного буття цілого народу
«Зміст державності є значно ширшим порівняно з поняттям «держава».Державність є своєрідним фундаментом, корінням держави, а остання, у свою чергу, є однією із складових – своєрідним вінцем державності.…державність як комплекс тих інститутів економіки, політики, культури, які діють на території, населеній національним колективом, які зв’язують його в компактну цілість та забезпечують його розвиток у сучасному і майбутньому.»/ Володимир Винниченко/
Становлення української державності
Ознаки державності:
1) втілення права нації на незалежність, що є першим кроком на шляху до власної державності;
2) наявність органів публічної влади, яка виступає у двох формах.
Державна влада, до якої належать: глава держави; органи законодавчої, виконавчої та судової влади; силові органи (поліція, органи держбезпеки, прокуратури, збройні сили тощо).
Муніципальна влада, до якої належать представницькі та виконавчі органи місцевого самоврядування.
3) державний суверенітет, який передбачає верховенство держави на своїй території і незалежність у міжнародних відносинах;
4) система правових норм (закони та підзаконні акти), які регулюють відповідні суспільні відносини;
5) міжнародне визнання держави та, як наслідок, її міжнародна правова ідентифікація.
Державні символи
Державні символи – це закріплені в законодавстві офіційні знаки (зображення, предмети) чи звукові вираження, які символізують суверенітет держави.
Державними символами є – Державний прапор, Державний герб і Державний гімн,
які є основою історичної свідомості громадян та процесів державотворення (відповідно до статті 20 Конституції України).
Слід зазначити, що українські державні символи та атрибути формувалися протягом тисячоліть і належать до найбагатших та найзмістовніших систем людства.
Атрибути держави
Атрибути держави – це її ідентифікаційні національні символи, що пов’язані з розвитком титульної нації та її роллю у становленні державності на певній території.
Атрибутами державності є:
1) власна територія, населена національним колективом, із визначеними кордонами, офіційна назва, час заснування або дата першої письмової згадки держави, що є важливими атрибутами суверенності та політичної ідентифікації держави;
2) мова як невід’ємний державницький атрибут, адже мова – найважливіший маркер національної самоідентифікації. «Нація повинна боронити свою мову більше, ніж свою територію... Втратити рідну мову і перейняти чужу – це найгірший знак підданства, це – кайдани, це кайдани на душу. Втратити національну мову – це смерть, це значить, що ярмо вже в’їлося глибоко»;
невід’ємними державницькими атрибутами є також:
3) національне вбрання, національні страви, національні музичні інструменти, національна народна пісня, видатні історичні та сучасні постаті;
4) в Україні від 4 жовтня 2018 р. Верховною Радою запроваджено ще один атрибут – національне гасло: «Слава Україні! Героям Слава!» як офіційне вітання у Збройних Силах та Національній поліції, хоча нині всі громадяни дуже часто використовують його у повсякденному суспільно-політичному житті.
