14 листопада – Всесвітній день боротьби з цукровим діабетом.
Цукровий діабет - це захворювання ендокринного типу, при якому виникає хронічний
підвищений рівень глюкози в крові внаслідок відносного або абсолютного браку інсуліну. Наслідки захворювання можуть привести до порушення обміну речовин, руйнування судин, нервової системи, а також інших органів.
Так часто буває: пацієнт звертається до лікаря з одними скаргами, а в процесі уважного вивчення симптомів, сімейного анамнезу, результатів аналізів, проведення ретельного опитування лікар починає підозрювати зовсім інший діагноз.
Цукровий діабет 2-го типу, мабуть, один із лідерів серед хвороб, які діагностуються завдяки виявленню супутніх факторів ризику та непрямих симптомів. І в цьому полягає чи не найголовніша підступність ЦД – великий відсоток пацієнтів дізнаються про свій діабет, наприклад, на прийомі в уролога з приводу простатиту або в кардіолога через гіпертонію. За статистикою недіагностованими залишаються близько 50% людей з діабетом, та приблизно в 20-30% ускладнення у пацієнтів розвинулися ще до того, як був поставлений діагноз «цукровий діабет».
Основні фактори
Більше шансів захворіти на ЦД 2-го типу у пацієнтів, якщо вони мають:
- надлишкову вагу або ожиріння;
- вік 45 років і старше;
- сімейний анамнез діабету;
- високий кров’яний тиск;
- низький рівень ЛПВЩ та/або високий рівень тригліцеридів;
- у жінок гестаційний діабет в анамнезі, або народження дитини вагою 4 кг та більше;
- малорухливий спосіб життя;
- серцеві захворювання або інсульт в анамнезі;
- схильність до депресій;
- синдром полікістозних яєчників (СПКЯ);
- чорний акантоз – темну (оксамитову) товсту шкіру навколо шиї або під пахвами.
Серед інших факторів, які можуть спровокувати розвиток діабету 2-го типу називають алкоголь, паління, розлади психічного здоров’я (шизофренія, біполярні розлади, депресія), порушення сну.
Але сучасному пацієнтові вже недостатньо сказати: «Кидайте палити, худніть або виходьте на бігову доріжку – і буде вам щастя». Адже треба пацієнта брати в соратники, а для того, аби досягти комплаєнсу у лікуванні, лікарю треба бути переконливим та інноваційним.
В терапії
«Спадковість» діабету 1-го типу
Вважається, що спадково детермінується лише цукровий діабет 1 типу. У висновках міжнародної дослідницької програми T1DGC виявлено більш ніж 50 генів, що можуть спровокувати цей стан. Можуть, але не гарантують його! Адже цей механізм спадковості все ще вивчається.
«Спадковість» діабету 2-го типу
А от про «спадковість» діабету 2-го типу даних ще менше і ця тема досі активно досліджується. Тож цукровий діабет, навіть 2 типу, в сімейному анамнезі – вже серйозний привід придивитися на пацієнта більш уважно та насторожено щодо діабету.
Частий фактор ризику інсулінорезистентності, який передається у спадок – ожиріння. А разом з ним йдуть усі небезпечні супутники, як то апное уві сні, гіподинамія, порушення харчових звичок.
Інші чинники
Останнім часом відбувається й накопичення даних про додаткові фактори ризику розвитку цього стану, зокрема досліджуються дані про те, що дефіцит вітаміну D може мати негативний вплив на переносимість глюкози та секрецію інсуліну та ЦД 2-го типу.
В кардіології
І гіпертонія, і діабет можуть мати загальні причини і загальні фактори ризику. Вони також сприяють погіршенню симптомів один одного. Способи управління обома станами також перетинаються.
Бажані показники
Для пацієнтів із діабетом окрім систематичного моніторингу цукру в крові важливий ще й регулярний контроль АТ, в тому числі й у домашніх умовах. На який же цільовий показник слід орієнтуватися та орієнтувати своїх пацієнтів? Дослідження підтверджують, що більшість пацієнтів з діабетом і гіпертонією повинні отримувати лікування до цільового систолічного артеріального тиску <140 мм рт. ст. і цільового діастолічного артеріального тиску <90 мм рт. Чому не 130/ 85 мм рт. ст. або не 136/ 73 мм рт. ст.? Завдяки багатьом дослідженням, було встановлено, що саме при досягненні такого тиску, зменшується як мінімум ризик виникнення атеросклеротичних захворювань (артеріальна гіпертонія, ішемічна хвороба серця, цереброваскулярна хвороба та атеросклероз із усіма численними клінічними синдромами та ускладненнями), серцевої недостатності, ретинопатії та альбумінурії.
В гінекології та акушерстві
Підстави припустити наявність діабету 2-го типу лікарю дає діагноз синдрому полікістозних яєчників. Два основних фактори, які провокують розвиток СПКЯ – інсулінорезистентість та надлишкова вага. Підвищений рівень інсуліну може призвести до того, що яєчники виробляють занадто багато тестостерону, і це може порушити нормальну овуляцію.
В психології
За статистикою депресивні розлади в людей з діабетом зустрічаються в 2-3 рази частіше, ніж в людей без діабету. Пригнічений стан, а також інші психічні проблеми негативно впливають на якість лікування. Зокрема, лише 25%-50% людей з діабетом, які страждають на депресію, взагалі проходять діагностику та лікування.
В дерматології
Ще один маркер цукрового діабету 2-го типу – чорний акантоз, шкірне захворювання, що характеризується аномально підвищеним забарвленням (гіперпігментація) і «оксамитовим» потовщенням (гіперкератоз) шкіри, особливо ділянок шкірних складок, зокрема, на шиї, в паху і пахвах. Чорний акантоз супроводжує і ряд інших захворювань, та встановлено, що ожиріння, яке призводить до діабету та іншим ендокринним порушенням, також є медичною причиною цієї шкірної проблеми.
Тож, якщо у вас є хоча б один із факторів ризику розвитку захворювання – є привід звернутися до сімейного лікаря!
Джерело: https://diabet.org.ua/aktsent-na-faktory-ryzyku/
