Підсумки 2023 року: громадська думка українців
Загальнонаціональне соціологічне опитування проведено Фондом «Демократичні інціативи» імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова з 8 по 15 грудня 2023 року.
Опитування методом face-to-face проводилося у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській, Чернівецькій областях та місті Києві (у Запорізькій, Миколаївській, Харківській, Херсонській областях – лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії).
Опитування проводилося за стратифікованою багатоступеневою вибіркою із застосуванням випадкового відбору на перших етапах формування вибірки та квотного методу відбору респондентів на заключному етапі (коли здійснювався відбір респондентів за статево-віковими квотами). Структура вибіркової сукупності відтворює демографічну структуру дорослого населення територій, на яких проводилося опитування, станом на початок 2022 року (за віком, статтю, типом поселення).
Опитано 2019 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Водночас, додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема, вимушеною евакуацією мільйонів громадян.
Емоції та почуття року, що минає
У 2023 році 43% українців найбільше надихали та мотивували пережити цей складний рік їхні сім’ї та рідні люди. Причому орієнтація на близьких і рідних як на опору стала більш поширеною (наприкінці 2022 р. було 30%). Водночас, як і в 2022 р. другим найпоширенішим джерелом натхнення та мотивації залишаються захисники та захисниці в Силах оборони України (16%). Таким чином, на другому році повномасштабного вторгнення джерела підтримки і мотивації для суспільства залишаються сталими.
Наприкінці 2023 українці дивляться з надією як на своє майбутнє (55%), так і на майбутнє України (61%). Розмірковуючи про власне майбутнє, українці, окрім надії, найчастіше відчувають тривогу (40%) та оптимізм (28%). І хоча надія продовжує бути найбільш поширеною емоцією як і в 2022 р., кількість тих, хто відчуває тривогу, дещо зросла (було 33% у 2022 р.), поменшало також й оптимістів (було 36%). Так само зросла тривожність і щодо майбутнього України загалом: від 24% наприкінці 2022 р. – до 34% у грудні 2023 р.
Війна впливає на повсякденне життя абсолютної більшості населення (95%), 61% з яких називає цей вплив визначальним. Такі оцінки характерні для всіх макрорегіонів України, але найбільше – для Сходу, де війна має кардинальний вплив на повсякденне життя 68% населення. Війна також визначає життя людей незалежно від їхнього віку. Лише серед молоді (18–29 років) фіксується менша, ніж в інших вікових групах, частка тих, на чиє життя війна справляє дуже сильний вплив. Але і серед молоді цей показник становить більшість респондентів (54%).
З впливом війни пов’язані і відчуття, що у році, що минає, життя українців погіршилося: 35% зазначають, що життя стало трохи гіршим, а ще 40% відчувають істотне погіршення.
Війна та перемога
Віра в перемогу продовжує об’єднувати абсолютну більшість українців (88%), причому 63% з них вірять у перемогу однозначно.Сумнівається у перемозі лише 5% опитаних. Щоправда, порівняно із груднем 2022 р. дещо змінилося співвідношення між тими, хто у перемогу вірить безумовно (було 78%, стало – 63%), і тими, хто скоріше вірить у перемогу (було 15% у грудні 2022 р., стало – 25%).
Волонтерство і допомога ЗСУ
Попри загальне погіршення життя, про що зазначалося вище, українці продовжують особисто надавати фінансову та іншу матеріальну допомогу Збройним силам України та внутрішньо переміщеним особам. Так, 63% зазначають, що за останні 12 місяців особисто перераховували гроші волонтерам та благодійним організаціям, які допомагають ЗСУ. При цьому 46% перераховували кошти на спеціальний банківський рахунок НБУ для Збройних сил України. Кожен другий респондент (51%) допомагав внутрішньо переміщеним особам грошима, одягом, продуктами харчування або іншими речами.
Зовнішньополітичні питання крізь призму громадської думки
Лідером за рівнем позитивного ставлення українців до сусідніх країн є Польща. Так, 66% українців ставлять до Польщі позитивно, тоді як негативно – лише 8%, а 22% громадян виказують нейтральне ставлення. Кожен другий українець (51%) вважає, що населення Польщі позитивно ставиться до України, тоді як 13% респондентів вважають, що поляки негативно налаштовані до України.
Лідером антирейтингу серед сусідів (Росія не була включена до цього переліку) є Білорусь. Так, 78% українців наразі негативно ставляться до Білорусі, причому більшість із них (58%) – однозначно негативно. Нейтральне ставлення демонструють 12% (найменший показник нейтральності серед усіх сусідів), а от позитивно наприкінці 2023 р. до Білорусі ставляться менше 5%. Водночас переважна більшість українців вважає, що і населення Білорусі ставиться до України негативно (61%, з яких 41% – однозначно негативно). У позитивне ставлення жителів Білорусі до України вірять лише 7% українців.
Довіра до політиків, посадовців та громадських діячів
Серед політиків, посадовців, громадських діячів, рівень довіри до яких оцінювався під час цього дослідження, найчастіше респондентами висловлювалася довіра до В. Зеленського (71%), В. Кіма (65%), Д. Кулеби (56%), С. Притули (55%), М. Подоляка (52%).
Частіше висловлювали довіру, ніж недовіру, до О. Данілова (відповідно 44% і 30%), В. Малюка (відповідно 41% і 21%), Р. Умєрова (відповідно 35% і 22%), І. Клименка (відповідно 31% і 21%). Частки тих, хто довіряє, і тих, хто не довіряє І. Верещук (відповідно 40% і 39%) та Я. Железняку (відповідно 19% і 21%) статистично значуще не відрізняються.
Більшість опитаних не довіряють Ю. Тимошенко (85%), О. Арестовичу (82%), Ю. Бойку (81%), П. Порошенку (74%), М. Безуглій (58,5%), Д. Арахамії (57%), А. Єрмаку (54%).
Частіше висловлювали недовіру, ніж довіру, до В. Кличка (не довіряють йому 45%, довіряють 40%), Д. Шмигаля (відповідно 42% і 38%), Р. Стефанчука (відповідно 41% і 28%), О. Татарова (відповідно 34% і 10%), Д. Гетьманцева (відповідно 33% і 20%), О. Стефанішиної (відповідно 23% і 17%), Р. Шурми (відповідно 21% і 10%).
Найбільше українців довіряє Збройним силам — 94% – опитування
Серед державних та суспільних інституцій українці найчастіше довіру висловлюють Збройним силам України.
Про це свідчать результати соціологічного дослідження, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова спільно з Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, презентація якого відбулася в Укрінформі.
Збройним силам довіряють 94% опитаних.
Українці також довіряють іншим силовим та оборонним структурам: добровольчі загони (89%), Державна служба з надзвичайних ситуацій (83%), Національна гвардія України (82%), Міністерство оборони України (73%), Державна прикордонна служба (72%), Служба безпеки України (71%) та Національна поліція України (58%).
Майже половина українців вважає, що події в країні розвиваються у правильному напрямі – опитування
45% українців вважають, що події в Україні розвиваються у правильному напрямі, водночас 33% мають протилежну думку.
Джерелоhttp://https://dif.org.ua/article/pidsumki-2023-roku-gromadska-dumka-ukraintsiv...
