Новини

ЗВЕРНЕННЯ Правління Асоціації міст України до Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України   Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 140 Конституції України місцеве самоврядування – це право територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення. Подолання наслідків поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, є питанням державної ваги, і аж ніяк не місцевого значення. Однак місцеве самоврядування не стоїть осторонь. Заклади охорони здоров’я у перші місяці  (з березня по червень 2020 року) боротьби з COVID-19 перебували практично без фінансової підтримки з Державного бюджету. Якби не добре організоване місцеве самоврядування, то в країні наслідки пандемії були б катастрофічними. Станом на кінець травня 2020 року, обсяг видатків з місцевих бюджетів на подолання наслідків епідемії перевищував видатки з державного бюджету майже втричі. Фінансування заходів з боротьби з COVID-19 переважно здійснювалося з місцевих бюджетів. Лише у вересні 2020 року придбання товарів та послуг для боротьби з COVID-19 здійснювалося з місцевих та державного бюджету порівну. У 2021 році бюджети територіальних громад продовжують забезпечувати під час карантинних обмежень перевезення пасажирів комунальним транспортом, який зараз несе шалені збитки, а вони компенсуються з місцевих бюджетів; здійснювати значні витрати на охорону здоров’я, доплати медикам. Водночас державне підприємство НАК «Нафтогаз України» арештовує рахунки комунальних підприємств теплопостачання, вилучаючи в них останні кошти, та ставить під загрозу надання послуг з теплопостачання населенню. Місцеве самоврядування в міру своїх можливостей вже більше року надає значну підтримку і суб’єктам малого бізнесу, зокрема, шляхом надання пільг зі сплати земельного податку, сервітутів, єдиного податку для фізичних осіб підприємців 1 та 2 груп, з оренди землі та комунального майна тощо. Загальний обсяг підтримки суб’єктів господарювання за рахунок місцевих бюджетів лише у зв’язку із запровадженням податкових пільг з місцевих податків та зборів склав у 2020 році близько 5 млрд гривень, а у 2021 році вже реалізовані заходи звільнили платників єдиного податку від сплати єдиного податку на суму майже 300 млн гривень. Внаслідок цих дій місцеві бюджети несуть надзвичайно великі збитки, які не можуть не відображатися на інших важливих сферах життєдіяльності громад. У цій ситуації Уряд вийшов з ініціативою додатково здійснювати підприємцям доплати за рахунок місцевих бюджетів на різницю між середньою заробітною платою по області та 8000 гривень. Це потребуватиме більше 2 млрд гривень додаткових видатків з бюджетів територіальних громад. Така ініціатива не може бути підтримана органами місцевого самоврядування з наступних підстав: вирішення питання державного значення – боротьба з наслідками поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, політично перекладається на плечі місцевого самоврядування, яке має вирішувати питання місцевого значення; європейський та світовий досвід показує, що допомога бізнесу під час коронакризи здійснюється з державного бюджету, адже це питання національної безпеки; кожна територіальна громада має різну фінансову спроможність. Більш ніж 70% бюджетів територіальних громад є дотаційними, а це, в першу чергу, територіальні громади з чисельністю до 20 тис. осіб. Тобто не всі бюджети територіальних громад здатні забезпечити такі доплати; запропонований механізм порушить соціальну справедливість, адже підприємці, в першу чергу на сільських територіях та в малих містах, не отримають такі доплати через фінансову неспроможність місцевих бюджетів; бюджети територіальних громад на 2021 рік вже сформовані, і виділення таких доплат призведе до скорочення видатків на освіту, охорону здоров’я, соціальні послуги, компенсації пільг громадянам з перевезень та зв’язку замість держави. З огляду на вищенаведене просимо забезпечити належну підтримку підприємців та найманих осіб, які понесли збитки у зв’язку із поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з державного бюджету.   Звернення прийнято на засіданні Правління Асоціації міст України 24 березня 2021 року За інформацією сайту Ассоціації міст України - http://www.auc.org.ua/novyna/pravlinnya-amu-zaklykalo-kerivnykiv-derzhavy-zabezpechyty-pidtrymku-pidpryyemciv-pid-chas

Правила поведінки під час повені та паводка Фактори небезпеки повеней та паводків - руйнування будинків та будівель, мостів; розмив залізничних та автомобільних шляхів; аварії на інженерних мережах; знищення посівів; жертви серед населення та загибель тварин. Унаслідок повені, паводка починається просідання будинків та землі, виникають зсуви та обвали.

  17 березня на засіданні Уряду прийнято постанову «Деякі питання зарахування частини акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального до загального фонду відповідних бюджетів місцевого самоврядування» (проєкт), якою затверджено: - Порядок (завантажити проект) зарахування частини акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального до загального фонду відповідних бюджетів місцевого самоврядування. Розподіл частини акцизного податку (13,44 %) між бюджетами місцевого самоврядування  відбуватиметься щодня у день надходження акцизного податку. Розподіл акцизного податку, що надійшов з початку кожного півріччя буде здійснений у двотижневий строк з дня набрання чинності постанови, якою будуть визначені частки для зарахування на відповідне півріччя. - Частки (завантажити проект) для зарахування до бюджетів місцевого самоврядування частини акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального у першому півріччі 2021 року. Частки визначатимуться кожні півроку, виходячи з обсягів реалізованого суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі пального на відповідній території за попереднє півріччя відповідного бюджетного періоду на підставі даних реєстраторів розрахункових операцій згідно з інформацією ДПС, відповідно до Порядку. АМУ сподівається, що до кінця березня відповідні кошти надійдуть до бюджетів громад. Нагадаємо, Асоціація міст України у бюджетному процесі 2021 року відстояла зарахування до бюджетів місцевого самоврядування частини акцизного податку з пального на постійній основі. У 2021 році громади планують отримати у 2021 році 7,4 млрд грн від акцизу на пальне. За наполяганням АМУ Державна податкова служба України, починаючи з кінця 2020 року, розпочала публікувати на своєму офіційному сайті інформацію про обсяг реалізованого суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі пального за даними реєстраторів розрахункових операцій (РРО) у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Саме на підставі цих даних здійснюється розрахунок часток акцизного податку для бюджетів місцевого самоврядування. Зазначена інформація надає можливість органам місцевого самоврядування самостійно аналізувати інформацію про обсяги реалізації пального, проведені через РРО. Ознайомитись з нею можна  у розділі Інформація щодо обсягу проданих через РРО підакцизних товарів у розрізі КОАТУУ на сайті ДПС. Дані за 1 півріччя 2020 року  опубліковані  26.11.2020 р. ознайомитися Дані за 2 півріччя 2020 року опубліковані 29.01.2021 р. ознайомитися Асоціація міст України вітає наміри Державної податкової служби публікувати дані про обсяги реалізованого пального поквартально та висловлює сподівання, що це відбуватиметься на регулярній основі. Довідково. В рамках бюджетної децентралізації кілька років тому акциз з пального почали зараховувати у бюджети громад. Місцевий акциз з пального – це не тільки інструмент боротьби з тінізацією у сфері обігу пального (яка до його запровадження складала 30%), а й джерело доходів громад для реалізації соціальних проектів – будівництва нових шкіл та дитячих садків, ремонт доріг, мостів, облаштування вулиць тощо. Цей ресурс дуже важливий для місцевого самоврядування, оскільки окремим громадам саме акциз з пального приносить до 50% доходів у місцеві бюджети.